Залуцький Юрій Васильович – корінний кропивничанин, народився 16 листопада 1979 року. Навчався у середній загальноосвітній школі № 3 (нині «Гімназія ім. Олени Журливої»), яку закінчив у 1997 році. Одразу після закінчення 11-го класу був призваний на строкову військову службу, яку ніс в м. Києві при Генеральному Штабі України, служив водієм. Був демобілізований у звані молодший сержант.
Подальше життя Юрій повʼязав з водійською професією. Спочатку працював на посаді водія в Управлінні МНС Кіровоградської області, потім в Українській авіаційній компанії «УРГА». Певний період життя працював на різних підприємствах але з автомобілем не розлучався.
Юра дбав про будинок, вів господарство, піклувався про сімʼю. Нажаль своїх дітей не мав, але дуже любив спілкуватись з ними та гратись. Виховав двох племінників: Сашка, 2008 року народження та Софію, 2009 року народження.
Свою душу він вклав у власне авто, яке дісталось йому у спадок від батька – «ГАЗ 2410», кожний його гвинтик побував в Юриних руках. Ніколи не відмовляв й іншим у допомозі чи пораді з приводу ремонту автомобіля, хлопці знали – Юрчик не відмовить.
Дуже любив рибалити, повертався завжди з уловом.
Юра мав дуже багато друзів, був добрим та безвідмовним, поступався своїми інтересами, якщо хтось потребував його допомоги.
Сімʼя, рідні та друзі дуже сумують за «своїм Героєм», життя без нього стало сірим і похмурим та світла памʼять про нього назавжди залишиться в наших серцях.
Після закінчення 11-го класу Юрій Залуцький був призваний на строкову військову службу, яку ніс в м. Києві при Генеральному Штабі України, служив водієм. Був демобілізований у звані молодший сержант.
З початком війни, отримавши повістку знову був призваний до лав ЗСУ. Мав позивний «Зозуля». Служив Юрій у 57 окремій мотопіхотній бригаді 34 батальйону. Був командиром бойової машини 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини А 4395.
Отримавши легкі осколкові та кульове поранення, Юра від госпіталізації відмовився, потрібно було виконувати бойове завдання, з якого він вже не повернувся. Юрій загинув 14 грудня 2023 року в районі с. Синьківка Купʼянського району Харківської області.
Вічна слава і пам'ять Герою!
У тихій пам’яті залишиться ім’я Юрія Залуцького — захисника, який віддав своє життя за свободу та гідність рідної землі. У віці 44 років він став символом мужності та відваги, втілюючи в собі найкращі якості українського народу.
Юрій був не лише воїном, а й люблячим сином, вірним другом і надійною опорою для тих, хто його оточував. Його серце билося в ритмі надії, а душа прагнула миру. Він вірив у краще майбутнє для своєї країни і не вагався стати на захист її цінностей.
Юрій залишив по собі слід, який не зітреться з часом. Він навчив нас, що справжня сила полягає не лише в зброї, а й у вірі, любові та готовності боротися за те, що є найціннішим.
Нехай його душа знайде спокій, а ми, живучи далі, будемо пам’ятати про його героїзм і відданість. Юрій Залуцький — герой, який житиме в наших серцях вічно.