Олександр Пуйло

Олександр Пуйло народився у м. Кіровограді (нині м. Кропивницький) 11 березня 1980 року. Роки навчання пройшли у середній школі №20 (Академічна гімназія).  Після закінчення школи  вступив до Кіровоградського професійного училища №2 та здобув професію повара-кондитера.   Вищу освіту здобував у Харківському авіаційному інституті.

Строкову службу проходив у м. Ужгороді.

Після армії переїхав до Італії, де розпочав свою справу - займався ремонтом комп’ютерної техніки. В Італії  прожив 20 років.

Коли росія вперше вторглася в Україну, рідним ледь вдалося вмовити Олександра не їхати на Батьківщину, бо на той момент підтримки потребувала сім’я, маленькі діти.

Серцем Олександр завжди вболівав за Україну. Проживаючи в іншій країні, він займався волонтерською діяльністю, активно допомагав українському війську.

В Італії залишилась родина Олександра: дружина, двоє синів та багато його друзів.

У Кропивницькому в Олександра залишилась мама Ольга Іванівна.

Сестра Олена живе у Польщі.

Зі слів мами Олександра він був чудовим сином, батьком та чоловіком, завжди піклувався про свою родину, мав багато друзів.

Олександр був багатогранною людиною. Одним із його численних хобі і досконалих вмінь -  був ремонт мобільних телефонів та налаштування комп’ютерних систем та техніки.

З початком повномасштабного вторгнення жодна сила не могла стримати Олександра від приїзду в Україну. Він приїхав у свій день народження, 11 березня 2022 року. Прибув у Самбірський ТЦК, бо туди було найближче.

Там і досі згадують рішучість та мужність Олександра, його прагнення потрапити одразу в бойовий підрозділ. Але спочатку був Яворів…

У перші ж дні прибуття на полігон, Олександр пережив тодішній обстріл та жахливу трагедію. Але не втратив мотивацію й бажання  надалі боротися з ворогом. Тож, невдовзі вирушив захищати східні кордони країни, у складі 53-ої окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха, у званні старшого сержанта. Займався  евакуацією поранених. Був старшим інструктором евакуаційного відділення медичної роти.

За більш ніж півтора року служби був двічі поранений та після реабілітації повертався на фронт.

Під час виконання одного з бойових завдань поблизу м. Селідове на Донеччині, Олександр  разом з побратимами потрапив під ворожий обстріл.

Це сталося 20 листопада 2023 року. На жаль  врятувати життя воїна не вдалося. Він міг розвивати свій бізнес в Італії, а загинув, захищаючи Україну…

Поховали Олександра  з усіма військовими почестями у м. Самбір. Там проживають його родичі. Останній спочинок він знайшов на Меморіалі Героям України.

• Адміністрація КЗ «Академічна гімназія» Кропивницької міської ради.