Тупчієнко Денис Володимирович народився 27 квітня 1993 року. Закінчив у місті Кропивницькому школу №18, опісля - профтехучилище №4. Здобув фах будівельника. Після училища пройшов строкову службу, потім працював за фахом.
«Був дуже хорошою людиною, вдячним сином, люблячим батьком, його доньці має виповнитися 15 років. Воював на Донецькому і Херсонському напрямках. Отримав поранення під Авдіївкою, лікувався, мав вже повертатися на фронт, але сталося так, що машина, в якій він їхав, потрапила в страшну аварію. Надзвичайно тяжка втрата, він був справжнім чоловіком, завжди готовим прийти на допомогу, підтримати», - діляться болем сестра і мати загиблого Героя.
Коли у 2014 році розпочалась війна, пішов сам у військкомат. Отримав в АТО важке поранення.
Після закінчення служби з 2016 року працював на консервації Чорнобильської атомної електростанції. У 2022 році, у перший день російського вторгнення, зібрався і пішов воювати.
Денис Тупчієнко (позивний «Кобра») був командиром стрілецького відділення, мав звання старшого сержанта.
Брав участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей. Отримав поранення під Авдіївкою. Після лікування, мав повертатись на фронт, однак потрапив у дорожню аварію, в якій загинув 23 травня
Денис Тупчієнко нагороджений відзнакою Президента України "За участь в Антитерористичній операції" та іншими медалями.
Пам'ять про Героя – назавжди в наших серцях!
Тридцять років – це так небагато:
Крок у зрілість й обірваний злет…
Ні, тобі не було страшнувато
Від ворожих гранат і ракет.
Навпаки, воював ти сміливо
І в АТО, і в масштабній війні,
Бо інакше було неможливо.
Мав думки ти тверді і ясні –
Захищати свою Україну,
Боронити її на фронтах.
За Свободу, за Волю безцінну,
Щоб із неба розкрилений птах
Милувавсь золотими степами,
Де звучатимуть мирні пісні…
Тільки сумно, що ти вже не з нами:
Ти загинув в травневому дні…
Не у битві своїй переможній;
Не від рани, що двічі була,
А в аварії прикрій дорожній:
То судьби була витівка зла…
За тобою сумує Вітчизна:
І рідня, й побратими твої.
Й сила вже контрнаступу грізна –
Увійшла у звитяжні бої!
Не забудуть свого командира
Побратими твої фронтові.
Й наша Пам'ять – і вдячна, і щира:
В ній Герої навічно живі!