Віталій Тіхонов

Тіхонов Віталій Олександрович  народився 22 червня 1985 року в місті Кропивницький тут і проживав все своє життя. Закінчив школу №22 (Гірнича гімназія) та здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів в училищі №2. Після закінчення навчання пішов працювати до ВАТ "Кіровоградський завод дозуючих автоматів", а пізніше перейшов до ПАТ "Гідросила". Деякий час працював за кордоном, а після повернення в Україну – в ТОВ "Градолія Рафінація".

Віталій був одружений та виховував сина. Зараз без дорогої людини залишилися син, дружина, батьки, сестра.

У Віталія було два захоплення: автомобілі та музика. Особливо полюбляв такі стилі як метал та рок.

"Ми з нашими спільними друзями називали Віталіка "Віталька" або "Вітась", або "Водяний" - найдобріша і найпозитивніша людина, яку я коли-небудь знала. Ми знайомі вже близько 20 років. Вітась — справжній друг і Людина з великої літери. Усі проблеми чи то невдачі завжди переводив в гумор, ніколи не жалівся і не скиглив, завжди на нього можна було покластися. Він справжній батько і чоловік. Знаю, що і на роботі його цінували, він був гарним спеціалістом своєї справи. Також Віталька був скромною людиною. Навіть коли він вже брав участь в бойових діях, я постійно дякувала йому. Він розумів за що, але постійно казав "а мені за що?" або "мені немає за що"... Вірю в те, що пам'ять про найсправжніших цього світу буде жити поки ми тримаємо їх в наших серцях." - Олена Коновалюк.

"З Віталіком, пройшло все моє дитинство, жили у сусідніх подвірʼях разом грали, катались на велосипедах та ловили рибу, пішки ходили до церкви святити паски які готували баба з дідом. Разом зустрічали новий рік, з різницею у два тижні одружились.

Це був світлий, добродушний чоловік справжній товариш і брат. Віталік встав перед небезпекою, щоб захистити нас і дарувати майбутнє. Він приклад мужності, відданості та самопожертви. Вічна памʼять про Віталія буде жити в наших серцях". - Брат Ігор Тіхонов.

Побратими згадують про Віталія Тіхонова, як про Людину слова. Він завжди виявляв неабияку стійкість та мужність. До останнього дня був вірний присязі.

Строкову службу Віталій Тіхонов проходив з 2004 по 2005 роки. Був звільнений у запас у званні старший солдат. У 2018 році проходив військові навчання.

Під час повномасштабного вторгнення, у 2022 році, був призваний по мобілізації. Служив в складі 117 ОМБР гранатометником. Мав позивний "Тихий". Проходив військові навчання у Німеччині.

23 вересня 2023 року поблизу населеного пункту Вербове Запорізької області, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації, у бою за нашу Батьківщину, виявивши мужність, Віталій загинув.

Тіхонов Віталій Олександрович нагороджений Орденом "За Мужність 3 ступеня" посмертно, указом президента від 05 липня 2024 року.

• Дружина захисника, Тіхонова Тетяна Григорівна