Євген Аулін

Аулін Євген Олександрович народився 7 листопада 1994 року в місті Кіровоград (нині — Кропивницький). Навчався у школі № 16 (ліцей «Лідер»). З дитинства вирізнявся активністю та наполегливістю, мав щиру любов до спорту, що формувала його характер і спосіб життя.

Після закінчення школи вступив до Кіровоградського коледжу статистики. Згодом продовжив освіту у Київській національній академії статистики, навчаючись заочно, де здобув ступінь магістра з фінансів та кредитів. Попри освіту у фінансовій сфері, мріяв про службу в поліції, адже чесність, прямота й почуття справедливості були невід’ємними рисами його натури.

З дитячих років Євген захоплювався спортом. Відвідував різні спортивні гуртки — карате, хокей на траві, теніс. Особливе місце в його житті займав футбол, який став справжньою пристрастю на все життя. Він міг годинами ганяти м’яча, а в дорослому віці кожну вільну хвилину проводив на футбольному полі стадіону «Зірка». Футбол був для нього не лише грою, а й способом відпочинку та спілкування з друзями.

Євгена поважали й любили за щирість, відкритість і вміння товаришувати. Він цінував дружбу і мав багато близьких людей поруч.

Мама одного з його друзів згадує: «Пам’ятаю Женю змалку. Завжди на позитиві, веселий і непосидючий хлопчисько. Таким він був і в житті. Спокійний за характером, чуйний, товариський та цілеспрямований. Щирий у дружбі, мав широку душу. Весь вільний час проводив у спілкуванні з друзями та на футболі».

На захист України Євген став у 2020 році, підписавши контракт зі Збройними Силами України. Проходив службу в зоні проведення ООС.

У званні молодшого сержанта обіймав посаду командира відділення 2-ї десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади, мав позивний «Панда». Саме в складі цієї бригади він зустрів перші дні повномасштабного вторгнення.

Євген служив і воював гідно — був сильним духом, витривалим, терплячим і принциповим. Командування неодноразово відзначало його грамотами та подяками, а побратими цінували за добру вдачу, почуття гумору та надійне плече в бою.

22 червня 2022 року Євген загинув у бою поблизу Лисичанська Луганської області під час виконання бойового завдання.

За проявлену мужність і самопожертву нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

• Адміністрація комунального закладу «Ліцей «Лідер» Кропивницької міської ради».