Капінус Сергій Валентинович народився 11 серпня 1976 року. Навчався у кропивницькій школі №20 (зараз «Академічна гімназія»), потім поступив у ПТУ №8 у міста Кропивницького.
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну 46-річний Сергій працював вантажником на ринку. На початку серпня 2022 року його мобілізували.
"Був світлим, добрим, людиною, на чию підтримку завжди можна розраховувати", - розповідає про Сергія Капінуса його колега Ірина Скрипник. – "Він, коли телефонував нам з війни, завжди казав, аби ми берегли себе. На все дивився з оптимізмом. Навіть тоді, коли було важко по справжньому і довелося відновлюватися після поранення. Але він зумів і повернувся в стрій".
"Коли йому вручили повістку, він сказав: "Хто піде, як не я? Все буде добре, прийду з перемогою і в нас все буде добре". Плани великі будував для своєї сім'ї" - розповіла знайома Сергія Світлана Глазиріна.
На початку серпня 2022 року Сергія Капінуса мобілізували. Служив у кулеметному відділенні. Мав поранення, після одужання повернувся на фронт.
Сергій загинув 27 жовтня в районі селища Невельське Донецької області під час виконання бойового завдання.
03 листопада, на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища кропивничани віддали останню земну шану земляку - солдату Сергію Капінусу. Вшанувати пам'ять загиблого прийшли рідні, друзі, бойові побратими, посестри та інші кропивничани.
Сорок шість: ще довго жити й жити
В ці роки змужнілої пори.
Та очей твоїх не розтулити
І тобі вдогін шумлять вітри…
Сорок шість – твої життєві плани,
На півслові, ворог обірвав.
Біль від ледь загоєної рани
Ти тоді ще гостро відчував…
Тільки вдаль дививсь оптимістично:
Мріяв, як повернешся в сім`ю,
Та твій крок спинився блискавично
У отім останньому бою…
Захлинулась черга кулемету,
Бо ти впав, втулившись у листву…
А, війною зранену планету –
Зігрівало сонце… ледь живу…
І твій жовтень вже до листопада
Не діставсь в донецькій стороні.
Тільки пам’ятатиме солдата,
Що поліг за неї на війні –
Рідна Україна, бо герої:
Серед них тепер уже і ти –
Здобулися почесті земної,
Під небесним сяйвом висоти…