Олексій Хижняк

Олексій Леонідович Хижняк народився 17 вересня 1988 року в місті Капсукас (нині — Маріямполе), Литовська Республіка, у родині військових. Його батьки — Леонід Васильович і Тетяна Хижняк — присвятили життя військовій службі, що значною мірою визначило життєвий вибір сина. У 2000-х роках родина переїхала до Кропивницького.

Після закінчення школи Олексій навчався у Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, де здобув освіту магістра фінансів. Попри цивільну спеціальність, свідомо обрав шлях військового, продовживши родинну традицію служіння Україні.

Олексій Хижняк зростав у родині військових, де з дитинства виховувалися дисципліна, відповідальність і відданість обов’язку.
У 2021 році, у період між ротаціями та виконанням бойових завдань, він одружився з Аліною Миколаївною. Подружжя поєднували взаємна повага, інтелектуальна близькість і прагнення до саморозвитку. Вони разом планували майбутнє, мріяли про власний дім і сімейний затишок.

Після загибелі Олексія народився його син, якого він так і не встиг побачити. У воїна залишилися батьки, дружина та син.

Олексій був ерудованою, інтелектуально розвиненою людиною, постійно працював над собою. Цікавився самовдосконаленням, зокрема вивченням іноземних мов, відвідував курси англійської мови. Навіть у складних умовах військової служби знаходив час для розвитку й навчання. 

Побратими згадують Олексія Хижняка як сильного, врівноваженого й відповідального командира. Він швидко орієнтувався у складних бойових обставинах, умів тверезо оцінювати ситуацію та приймати самостійні рішення. Відзначався високим інтелектом, умінням прораховувати дії наперед і справедливо ставитися до підлеглих. Користувався заслуженим авторитетом і довірою особового складу.

Військову службу Олексій Хижняк розпочав у Збройних силах України, а з 29 квітня 2016 року — як офіцер Сил спеціальних операцій. Служив в Окремому центрі спеціальних операцій «Схід» імені князя Святослава Хороброго, дислокованому в Кропивницькому, у складі Об’єднаних сил швидкого реагування. Проходив шлях від молодшого лейтенанта до капітана, постійно вдосконалюючи професійну майстерність.

Брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на Сході України, пройшов декілька бойових ротацій. Служив у 3-му та 8-му полках Сил спеціальних операцій. У серпні 2016 року був призначений командиром групи спеціального призначення, а з 2019 року — командиром групи 8-го окремого полку ССО.

Під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації Олексій Хижняк виконував складні спеціальні завдання на території Донецької, Луганської та Харківської областей, неодноразово виявляючи особисту мужність і героїзм.

7 вересня 2022 року поблизу села Чорнобаївка Ізюмського району Харківської області група капітана Олексія Хижняка захопила ворожий блокпост, зупинила просування колони противника та знищила його техніку й особовий склад. Під час цього бою офіцер зазнав смертельних поранень.

Похований 10 вересня 2022 року на Алеї Слави Далекосхідного кладовища у Кропивницькому. 

• Орден «За мужність» III ступеня (2015).

• Орден Богдана Хмельницького III ступеня (2022, посмертно).

• Звання Герой України з відзначенням орденом «Золота Зірка» (Указ Президента України № 428/2023, посмертно).

Рішенням Хмельницької міської ради від 23 вересня 2022 року Олексію Хижняку присвоєно звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади».

25 вересня Кропивницька міська рада ухвалила рішення про перейменування вулиці Шатила на честь Героя України Олексія Хижняка.

• Сайт Хмельницької міської ради.

• Електронна версія «Великої української енциклопедії».

• Сайт Кропивницької міської ради. Новини.