Максим Гаращенко народився 15 вересня 1995 року у місті Кропивницький. З ранніх років формувався як людина сильної волі — активний, цілеспрямований, із загостреним почуттям справедливості. Навчаючись у Балашівській гімназії, вирізнявся наполегливістю та дисципліною, був відповідальним і зібраним.
Після завершення навчання вступив до Регіонального центру професійної освіти імені О. Єгорова, де здобув фах електромонтера. Строкову службу проходив у лавах Національної гвардії України.
Ще зовсім юним Максим не залишився осторонь доленосних подій для країни — брав активну участь у Революції Гідності. Уже тоді він зробив свій свідомий вибір на користь свободи, гідності та європейського майбутнього України.
Важливе місце в житті Максима посідав спорт. Він професійно займався боксом та дзюдо, де загартував не лише тіло, а й характер — витривалий, незламний, бойовий. Спорт виховав у ньому силу духу, самодисципліну та вміння йти до мети, не відступаючи.
Максима пам’ятають як надійного, мужнього й незламного воїна. Він завжди залишався вірним бойовому братерству, не залишав своїх і до кінця стояв пліч-о-пліч із побратимами. Його поважали за стійкість, внутрішню силу та готовність боронити Україну за будь-яких обставин.
«Сьогодні нас зібрало велике горе, не стало гарної людини, вірного друга, люблячого сина.
Я пам’ятаю Максима зовсім маленьким, коли він вперше переступив поріг нашої школи, класу, а було це 1 вересня 2000 року. Йому не було ще і шести рочків. Максим був кмітливим, розумним, спостережливим, активним хлопчиком, добрим, усміхненим, з чарівною посмішкою.
Важко повірити в те, що він залишає нас. Важка втрата для всіх, а особливо для мами…
Ми вдячні Максиму за захист Батьківщини. Слава нашому українському воїну, моєму учню Гаращенко Максиму Олександровичу, який захищав Україну ще з 2014 року.
Дякуємо мамі, Валентині Володимирівні, за виховання такого прекрасного сина – патріота. Низький уклін. Щирі співчуття.
Ми завжди будемо його пам’ятати. Слава Герою України!»
Перша вчителька захисника – Кудря Людмила Георгівна
На початку повномасштабного вторгнення російської федерації Максим Гаращенко без вагань став на захист територіальної цілісності України. Це було не просто виконання обов’язку — це був усвідомлений вибір серця.
Він проходив службу у складі 210-го окремого штурмового полку, обіймав посаду гранатометника. Боровся за Україну на найгарячіших напрямках — Донецькому та Запорізькому. Неодноразово зазнавав поранень, однак щоразу повертався до строю, залишаючись вірним присязі, побратимам і своїй державі.
15 січня 2026 року серце Героя зупинилося. Максиму Гаращенку назавжди 30 років.
За виявлену мужність і героїзм Максим Гаращенко був нагороджений відзнакою Міністерства оборони України — «Хрест Доблесті». Мав статус ветерана війни, учасника бойових дій. Та найвищою його нагородою назавжди залишаться повага побратимів і вдячність українського народу.
Вічна пам'ять та слава Герою!
Максим Гаращенко прожив достойне життя, наповнене відданістю Україні та почуттям відповідальності. Сильний духом, мужній і стійкий, він усвідомлено обрав шлях захисника й залишався вірним цьому вибору до останнього подиху.
Світла пам’ять про Максима назавжди збережеться в серцях рідних, побратимів і всіх, кого він боронив.
Комунальний заклад «Балашівська гімназія» Кропивницької міської ради».