Денис Лисенко

Денис Андрійович Лисенко народився 2 січня 1994 року в люблячій і дружній родині, де з дитинства йому прищеплювали доброту, щирість та повагу до людей.

У 2000 році, у шестирічному віці, пішов до першого класу КЗ «Новомиколаївська гімназія» КМР. Через рік, у зв’язку з переїздом родини, продовжив навчання у КЗ «Ліцей «Нова українська школа» КМР, де навчався до 2010 року.

З дитинства Денис був добрим, щирим і життєрадісним хлопцем. Його вирізняли відкритість, веселий характер і щире бажання допомагати іншим. У новій школі швидко знайшов друзів, був допитливою та активною дитиною.

Після дев’ятого класу вступив до машинобудівного коледжу, який закінчив у 2014 році за спеціальністю «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів». Згодом продовжив навчання у Центральноукраїнському національному технічному університеті, де у 2016 році отримав ступінь бакалавра за напрямом «Автомобільний транспорт». Після завершення навчання розпочав трудову діяльність.

Зі своєю майбутньою дружиною Наталією Денис познайомився у 2011 році в спільній компанії друзів. Їхні погляди зустрілися, і ця зустріч стала початком великої історії кохання. У новорічну ніч 2014 року Денис зробив коханій пропозицію, а вже у 2015 році вони одружилися.

Подружжя мріяло про тихе сімейне щастя, про дітей і дім, сповнений сміху. У 2018 році в родині народився старший син, а у 2021 році — молодший.

Денис безмежно любив своїх дітей, був турботливим чоловіком і люблячим батьком. Він часто говорив, що діти — найцінніше, що є в його житті. Кожну вільну хвилину намагався присвятити родині.

Любив приїжджати до батьків, де за родинним столом збиралася вся сім’я. Був дуже близьким із батьком, від якого перейняв любов до праці та вміння робити все власноруч. Батьки завжди пишалися сином, який став справжнім чоловіком і опорою для своєї родини.

У захисника залишилися дружина, двоє синів, батьки, сестра, племінники, бабусі, дідусь, рідні та друзі.

Денис любив подорожувати, відкривати нові місця, мріяв про прості радощі — наприклад, про ночівлю в лісі біля вогнища.

Був майстром на всі руки: умів полагодити автомобіль, власноруч зробити меблі, відремонтувати все необхідне вдома. Цю любов до праці та звичку все робити сам перейняв від батька.

Після війни мріяв відкрити власну справу, щоб забезпечити гідне майбутнє своїй родині.

Побратими згадують Дениса як світлу людину, справжнього друга і надійного товариша.

Один із них розповідає: «Чудова людина та лідер для молоді. Я був спустошений, коли дізнався про його втрату. Пам’ятаю, як вперше зустрів Дениса в автобусі дорогою до тренувального табору — всі молоді хлопці дивилися на нього з повагою, особливо Франик, який загинув разом з ним».

Капелан сказав про нього коротко й точно: «Тайлер — це мужність. Тайлер — це воїн».

«Тайлер був найсвітлішою людиною, справжнім другом,гідним побратимром, вірним чоловіком, і я певен, чудовим батьком, він назавжди залишиться в моєму серці, обіцяю мститися за нього та інших наших полеглих Героїв до останнього подиху, в цій війні та після неї.»

«Таких як Тайлер дуже мало, мені буде його неймовірно не вистачатиме.»

«Для мене Тайлер був як старший брат. Ми по дружньому шуткували один над одним. Денис завжди міг поділитись порадою, якщо це було потрібно. Ми багато спілкувались, проводили достатньо часу разом, багато чого обговорювали. Дивувала його любов до сім'ї. Те, з якими очима він говорив про дружину та дітей, про свої плани на майбутнє просто вражало» - побратим, позивний «Сеш».

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, Денис Лисенко одним із перших прийшов до військкомату. Тоді поповнити лави ЗСУ йому не вдалося.

10 березня 2025 року він став до лав Головного управління розвідки у складі підрозділу спецпідрозділ «Кракен». Виконував бойові завдання як штурмовик. Його позивний був «Тайлер». Воював на Сумщині та на Запорізькому напрямку.

У листопаді 2025 року їх родині мало б виповнитись 10 років -  10 років любові, спільних мрій і тепла. Але життя Дениса Лисенка обірвалося 20 жовтня 2025 року в районі населеного пункту Степногірськ Запорізької області.

• Адміністрація комунального закладу «Ліцей «Нова українська школа» Кропивницької міської ради».