Віталій Пятов

Пятов Віталій Олександрович народився 25 липня 1975 року у місті Кропивницький. Саме тут минули його дитинство та юність, тут формувався його характер — щирий, працьовитий, відкритий до людей.

Навчався у загальноосвітній школі № 26 (нині ліцей «Нова українська школа»), після чого здобув робітничу професію в професійно-технічному училищі № 2, де навчався на автослюсаря.

У 1994–1995 роках пройшов строкову військову службу.

Своє трудове життя Віталій присвятив будівельній сфері. Працював на відповідальних об’єктах, зокрема брав участь у будівництві мостів. До початку повномасштабного вторгнення російської федерації працював у Києві, де його знали як сумлінного, відповідального та надійного фахівця.

У глибокій скорботі за Віталієм залишилися мати, дружина, двоє неповнолітніх синів та брат. Для своєї родини він був міцною опорою, захистом і гордістю, людиною, на яку завжди можна було покластися. 

Рідні, друзі та побратими згадують Віталія як справжнього воїна, вірного товариша і людину з великим серцем.

Він був життєрадісним, щирим, умів підтримати не лише словом, а й конкретною справою. Легко знаходив спільну мову з людьми, мав багато друзів, часто був душею компанії.

Та понад усе Віталій любив свою родину, для якої залишався надійною опорою, захисником і прикладом мужності. 

Із першого дня повномасштабної війни — 24 лютого 2022 року — Віталій Пятов добровільно став на захист Батьківщини. Не вагаючись, він обрав шлях воїна, щоб боронити рідну землю, свою родину та майбутнє України.

Проходив службу на посаді командира відділення управління зенітно-ракетної батареї. У складі підрозділу брав участь у визволенні міста-героя Херсона, стояв на захисті Сумщини та Чернігівщини.

Серед побратимів був прикладом витримки, мужності та надійності. Мав статус ветерана війни та учасника бойових дій.

Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Комар Донецької області 31 травня 2025 року з Віталієм було втрачено зв’язок. Відтоді він вважався зниклим безвісти. Протягом семи місяців рідні та близькі жили надією, не припиняючи пошуків і віри у його повернення. На жаль, у січні 2026 року результати ДНК-експертизи підтвердили загибель старшого сержанта Віталія Пятова. Йому було 49 років.

• Адміністрація КЗ «Ліцей "Нова Українська Школа" КМР».