Михайло Тюленєв

Михайло Сергійович Тюленєв народився 27 червня 1983 року у Кропивницькому. Навчався в загальноосвітній школі №8 (нині ліцей «Природничих наук»). Після школи проходив строкову службу у підрозділах МНС, де здобув перший досвід відповідальності та дисципліни. У мирний час тривалий період займався приватним підприємництвом, був цілеспрямованою та працелюбною людиною.

У Михайла залишилися мама, троє братів, двоє з яких так само служать і захищають Україну, дружина та дві доньки. Для родини він був турботливим сином, надійним братом, люблячим чоловіком і батьком, який умів підтримати словом і справою.

Михайло був людиною світлої і щирої душі. Товариський, мудрий, розсудливий. Умів чути інших і знаходив підхід до кожного. Його вирізняли внутрішня стійкість і спокійна впевненість. У побуті та серед близьких він залишався теплим і простим, тим, з ким завжди хотілося бути поруч.

Побратими згадують Михайла як воїна, що не боявся відповідальності і стояв поруч завжди. Для них він був не лише командиром, а й другом.

З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України Михайло Тюленєв не залишився осторонь. У березні 2022 року добровольцем став на захист держави у складі 110 окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Мав позивний Хуліган.

Служив командиром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів механізованого батальйону військової частини А4007. Захищав Україну на Донецькому напрямку, брав участь у боях за Авдіївку, на Покровському напрямку та в районі міста Селідове. Його служба була пов’язана з постійним ризиком, з високою відповідальністю за побратимів і виконання бойових завдань.

30 грудня 2024 року поблизу населеного пункту Времівка Волноваського району Донецької області молодший сержант Михайло Тюленєв загинув. Йому був 41 рік.

За час служби Михайло Тюленєв був відзначений державними та військовими нагородами, зокрема:

• Відзнака Президента України «За оборону України».

• Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих».

• Почесні відзнаки командира військової частини: «За оборону Авдіївки», «За розгром понтонної переправи».
• Медаль «За хоробрість в бою».

Ці нагороди є свідченням його мужності, вміння приймати рішення в бою та самовідданості у службі.

• Сайт Кропивницької міської ради. Новини.