Рава Богдан Сергійович народився 06 квітня 1998 року в місті Кропивницький. Навчався у Ліцеї №8 (Ліцеї природничих наук), закінчив 11 класів. Після школи вступив до Машинобудівельного коледжу, а згодом здобув фах автомеханіка в Регіональному центрі професійної освіти ім. О.С. Єгорова за спеціальністю "автомеханік".
Після проходження строкової служби працював на підприємствах рідного міста, зокрема в ТОВ «Ласка-Кіровоград».
Відповідальний і працьовитий, він сумлінно ставився до будь-якої справи, легко знаходив спільну мову з людьми та завжди прагнув бути корисним.
У Богдана залишились мама, батько, двоє братів, сестра та бабуся. Родина була для нього надійною опорою і джерелом тепла.
З дитинства Богдан займався спортом, зокрема греко-римською боротьбою. Любив активний спосіб життя, був наполегливим і витривалим. Після армії працював, не боячись фізичної праці.
Він також захоплювався читанням детективів, із задоволенням брав участь у різних конкурсах, мав грамоти й нагороди.
Рідні та друзі згадують Богдана як дуже чуйного, доброго, ввічливого й турботливого хлопця. Він був відповідальним, доброзичливим, умів підтримати словом і ділом. Його відкритість і щирість назавжди залишаться у пам’яті тих, хто його знав.
У 2017 році Богдан Рава пройшов строкову військову службу.
У червні 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у складі 25-ї окремої повітрянодесантної бригади (в/ч А1126) на посаді навідника аеромобільної роти аеромобільного батальйону.
25-річний солдат Богдан Рава загинув 19 січня 2024 року в районі населеного пункту Стельмахівка Сватівського району Луганської області, виконуючи військовий обов’язок.
За особисту мужність і відданість Україні Богдан Рава нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Вічна пам'ять Герою!
Богдан Рава був із тих, хто живе чесно, просто й по-справжньому, цінуючи родину, друзів і своє коріння. Він умів працювати, мріяв і ніколи не боявся труднощів. Його сила волі загартовувалася ще з дитинства, коли він виходив на килим у змаганнях з греко-римської боротьби, а пізніше — у щоденній праці та життєвих випробуваннях. Коли прийшла година захисту Батьківщини, Богдан без вагань став до строю, обравши шлях мужності й честі. Він залишився вірним присязі до останнього подиху, віддавши своє життя за мир і свободу України. Його пам’ять житиме в серцях рідних і тих, хто знав його як світлу, віддану та справжню людину.
Адміністрація комунального закладу "Ліцей природничих наук" Кропивницької міської ради".
Мати захисника Скачкова Людмила Анатоліївна.