Ольга Володимирівна Мельстер (Дудник) народилася 01 січня 1991 року в місті Кіровоград (нині Кропивницький). Навчалася в 3-х школах міста Кіровограда: школа №6: 1-2 клас, НВО «Школа Ор-Авнер» 3-6 класи, ЗШ№24 7-11 клас. Закінчила школу 2008 року. Вже в 5 класі знала, що хоче стати дизайнером, тому із задоволенням навчалась в художній школі ім. О. Осмьоркіна. 2006 року її закінчила. Після закінчення з відзнакою мистецького факультету Кіровоградського державного педагогічного університету шукала себе: працювала в ГО «Територія успіху», робила прикраси з міді, браслети з каміння, опанувала графічні програми. Робила пряники-розфабовки, пряники-вітражі, об’ємні пряники. У 2020 році для майбутніх підприємців з Новоукраїнки та Кропивницького проводила курс про просуванню своїх товарів в інтернеті. У 2021 році почала записувати онлайн-курси з виготовлення пряників.
З 2008 року вона стала переможницею конкурсу «Перший крок до успіху» від Українського жіночого фонду.
Оля – активна учасниця Революції Гідності і в тоді ще Кіровограді, і в Києві. З 2014 року після початку російсько-української війни збирала допомогу для добровольців та відправляла на фронт.
В Ольги залишилися мама, тато, бабусі, сестра, племінники.
Змалечку Ользі подобалось малювати, вишивати, займатися ліпленням.
За словами мами Дуднік І.В., Оля була дуже вимоглива до своїх робіт. Могла переробляти роботи по декілька разів, аби вони стали досконалими. Вона вміла бачити незвичне у звичних речах. Кольори, форми, об’єми. В Олі виникла ідея робити імбирні пряники. Які технології вона тільки не придумувала. ЇЇ роботи було шкода їсти – це витвори мистецтва. Яка вона була? Оля дуже любила життя. Вона немовби відчувала, що років відведено небагато. Тож дуже поспішала жити: працювала 24/7. Ні, вона не працювала, вона творила. Була відповідальною, наполегливою, намагалась врятувати весь світ. Піклувалась про своїх бабусь: Бісюк Аллу Василівну та Дудник Валентину Григорівну.
25 лютого 2022 року Ольга разом із чоловіком Тарасом записались в Кропивницьку тероборону. Їх не хотіли брати, але Оля з Тарасом були наполегливими, і вже через 2 дні вони були в ТРО. Оля займалась облаштуванням кухні, Тарас ходив у караули. 20 травня 2022 року вони в складі В/Ч 7340 виїхали в Луганську область. Їх рота зайняла позиції в с. Борівське.
Ольга й Тарас Мельстер загинули 21 червня 2022 року на території Луганської області в районі села Борівське під час ворожого обстрілу.
Орден «За мужність» III ступеня.
Пам'ять про Героїню – назавжди в наших серцях!
Жодними словами не втамувати пекучий біль та не загоїти рани в душі. Адже смерть найріднішої людини – велике випробування. В цю гірку мить поділяємо горе Вашої сім’ї та разом з Вами схиляємо голову в глибокій скорботі. Нехай добрий, Світлий спомин про мужню захисницю України назавжди залишиться в наших серцях.
Кожен загиблий Воїн – це болючий шрам на душі кожного з нас, їх імена назавжди будуть взірцем мужності, патріотизму та незламності. Вічна пам’ять тим, хто ціною власного життя та здоров’я захищають нашу державу від російського окупанта. Герої не вмирають…
Адміністрація комунального закладу "Подільська гімназія" Кропивницької міської ради.