Мірошниченко Андрій Сергійович народився 26 січня 1982 року у Кіровограді (нині Кропивницький), сім’я проживала у селищі Новому, де хлопець навчався і закінчив загальноосвітню школу ІІ-ІІІ ступенів №10 (Ліцей «Новенський»). Продовжив навчання в машинобудівному технікумі, КНТУ, здобувши спеціальність “бухгалтерський облік і аудит”. Маючи потяг до навчання, вступив до Національної академії внутрішніх справ і отримав другу вищу освіту за спеціальністю «Правознавство».
Після навчання був призваний на строкову службу прикордонником.
Частиною життя Андрія Мірошниченка був спорт. Мав досягнення у боксі, був чемпіоном Кіровограда та Кіровоградської області.
У квітні 2014 року Андрій Мірошниченко самостійно та свідомо пішов захищати Батьківщину під час АТО. Від звичайного солдата дослужився до звання старшого лейтенанта і був призначений командиром взводу.
Після початку повномасштабного вторгнення був призначений командиром 2 стрілецької роти, 9 стрілецького батальйону, військової частини А7093. Андрій мав позивний «Алат».
У квітні 2022 року отримав звання капітана. Згодом був направлений зі своєю ротою до Сєвєродонецького району Луганської області, де хоробро та мужньо захищав інтереси Української держави. Відповідально виконував бойові завдання, знаходив вихід зі складних ситуацій, врятувавши не одне життя. Мав великий авторитет серед побратимів та знайомих.
Життя Андрія обірвалося 20 травня 2022 року у районі смт. Тошківка Сєвєродонецького району Луганської області.
В серцях українців він назавжди живий!
За час служби в лавах ЗСУ Андрій Мірошниченко отримав чимало нагород та військових грамот за сумлінну службу:
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня;
- Почесний нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі»;
- Нагрудний знак «За зразкову службу»;
- Нагрудний знак «Пошани»;
- Почесний знак «57-а окрема мотопіхотна бригада» та декілька інших нагород і грамот.
Вічні Шана і Слава Герою!
Андрій Мірошниченко прожив життя, сповнене боротьби, гідності та відданості. Він не лише захищав Україну, а й залишав слід у серцях тих, хто знав його як друга, наставника, командира.
Від перших днів війни він не вагаючись став до бою, пройшов шлях від солдата до капітана, здобув повагу та авторитет серед побратимів. Він знаходив вихід зі складних ситуацій, рятував життя інших, вів за собою людей, які довіряли йому беззаперечно. Його рішучість і мужність стали символом сили духу справжнього воїна.
Його ім'я назавжди вписане в історію української боротьби. Його подвиг не згасне, пам’ять про нього буде жити в серцях тих, хто продовжує твою справу.
Адміністрація комунального закладу «Ліцей «Новенський» Кропивницької міської ради».